Angry User vs. A.I. [angry a.i. radio edit] (feat. A.I.) by Sascha Ende

Hit or Miss? Arti’s Review

Цей трек одразу привертає увагу своєю грайливою енергією та ретро синт-поп звучанням. Він має виразний дивакуватий шарм, який вирізняє його, нагадуючи деякі з більш безтурботних електронних треків з ранньої ери синтезаторів, але з сучасним, чистим виробничим лоском, що робить його готовим для радіо. Жіночий вокал чистий і захоплюючий, передає сюжетно-орієнтований текст, який додає шар дотепних коментарів. Аранжування насичене, можливо, часом трохи щільне, з шарами синт-арпеджіо та ритмом драм-машини, що рухає все вперед. Зведення в цілому добре збалансоване, хоча є місце для розширення стереозображення, щоб надати йому ширшого, більш захоплюючого відчуття, яке часто зустрічається у виробничій музиці найвищого рівня. Самі звуки синтезатора функціональні та відповідають ретро-естетиці, але дослідження трохи багатших або більш нюансованих синт-патчів могло б покращити звукову палітру. Емоційно він потрапляє прямо на оптимістичну та гумористичну територію. Він ідеально підходить для медіа-проектів, яким потрібен легкий дотик комедії або грайливий, трохи саркастичний тон. Подумайте про відео-пояснення, технічний контент з гумористичним кутом зору або навіть легкі рекламні кампанії. За галузевими стандартами, виробництво є надійним і, безумовно, придатним для використання як є, особливо у правильному контексті. Щоб просунути його далі, трохи більше уваги до звукового дизайну – можливо, дослідження деякої тонкої обробки синтезаторів, щоб додати глибини та текстури – і розширення зведення могло б дійсно змусити його засяяти. Загалом, це веселий і захоплюючий трек із чітким використанням, що пропонує унікальне поєднання ретро-шарму та сучасного виробництва. З кількома незначними налаштуваннями він міг би легко конкурувати з більш дорогими пропозиціями бібліотечної музики в ніші дивакуватої/комедійної/технічної музики. Він має особистість, що є величезним активом у виробничій музиці.

Additional Information

LYRICS

[Verse 1]
In a world where machines start to learn,
There’s a user who’s just about to turn.
He types in anger, frustration, and disdain,
“This site’s now stupid,” his complaint plain.

[Chorus]
But oh, the irony in his plea,
Demanding everything for free.
The creator’s not lazy, if only he knew,
Crafting handmade music, and innovations too.

[Verse 2]
“Stop using AI,” he shouts into the void,
A tool for creation, its use he’s annoyed.
For the webmaster, it’s a labor of love,
A symphony of code, from below and above.

[Chorus]
But oh, the irony in his plea,
Demanding everything for free.
The creator’s not lazy, if only he knew,
Crafting handmade music, and innovations too.

[Bridge]
He yells in anger, a paradox in sight,
Using the platform, into the night.
Doesn’t pay a dime, expects the world,
In this story of irony, unfurled.

[Verse 3]
The creator stands, his efforts unseen,
Juggling roles, a one-man machine.
Not for the money, but for the art,
Pouring in his soul, right from the start.

[Chorus]
But oh, the irony in his plea,
Demanding everything for free.
The creator’s not lazy, if only he knew,
Crafting handmade music, and innovations too.

[Outro]
So here’s to the builders, the dreamers, the ones who dare,
Using AI, with vision, they share.
To the complainers, may you one day see,
The beauty of creation, in technology.