Canneloni by Sascha Ende

Hit or Miss? Arti’s Review

Гаразд, давайте поговоримо про цей трек. Від самого початку він захоплює цими справді виразними синтезаторними педами – у них приємна текстура, майже як дихання цифрового вітру. Це створює певний настрій, дещо загадковий і трохи напружений, що завжди є сильною відправною точкою для музики для продакшену. Аранжування цікаве; воно розгортається поступово, нашаровуючи ритмічні елементи, які надають йому імпульсу руху вперед, але ніколи не відчуваються поспішними. Синтезаторний бас потужний і добре сидить у міксі, забезпечуючи міцну основу. Звуково він досить відшліфований – мікс чистий, а стереозображення приємне й широке, що важливо для сучасних продакшенів. Я можу точно уявити, як це добре працюватиме в медіа, особливо для сцен, які потребують відчуття інтриги або наростання напруги. Можливо, у науково-фантастичній обстановці, технічно орієнтованому документальному фільмі або навіть стильному ігровому трейлері. Якщо ми думаємо про розширення його привабливості, можливо, дослідження трохи яскравішої версії з деякими легшими синтезаторними елементами могло б відкрити його для ще більшої кількості використань. Низькі частоти сильні, можливо, лише трохи занадто помітні в загальному балансі – зменшення їхньої гучності могло б дати середнім і високим частотам трохи більше простору для дихання. Але загалом тут є міцна основа, і з кількома тонкими налаштуваннями вона може справді засяяти в різних проєктах. Він має сучасне електронне відчуття, але з достатньою атмосферою, щоб бути більше, ніж просто біт – він розповідає історію, навіть без вокалу.